Романтика лише в кіно

Усім відомо, що розкриття злочину не відбувається без участі розшуковців. Без них жодна справа не може бути завершена.

– Ми без перебільшень – як на долоні, – говорить начальник Управління кримінального розшуку ГУМВС України в м.Києві полковник міліції Микола Лушпієнко. – Тому молоді люди, які під впливом романтичних телепобрехеньок приходять до нас, невдовзі починають розуміти, що кіно та міліцейські реалії – зовсім різні речі. Співробітник розшуку повинен мати глибокі знання з питань не тільки вузькопрофесійних, а й з суміжних сфер. Зокрема фахово має орієнтуватися й в економічних, психологічних чи соціальних питаннях. На жаль, юридичні заклади спеціалістів, які відповідали б усім нашим вимогам, не готують. Випускники-юристи добре обізнані з правом, історією, мають і певні практичні навички, однак цього замало. Злочинний світ стає все винахідливішим, розвивається щомиті, і нам треба встигати за ним, удосконалювати свою роботу, аби хоча б трохи випереджати їх. Це, скажу відверто, нелегко. І непросто. За злочинами щодалі стоять здебільшого не бездомні підлітки, а дядечки солідного віку з певним становищем у суспільстві. Візьмімо хоча б справу злочинного угруповання «Топ-сервісу», яка на щастя дійшла до суду і всі її учасники отримали по заслугах. Ви навіть не уявляєте, який тиск з боку «групи підтримки» злодіїв нам довелося витримати. Втім, попри судове рішення, цей пресинг не зменшився і зараз.

– Миколо Миколайовичу, сьогодні ваше відомство святкує 12-ту річницю від дня створення. Хотілося б, звичайно, аби наша розмова рясніла тільки позитивними прикладами, але ж ви самі щойно згадали, що життя детективних кіногероїв відрізняється від реалій. Досі, наприклад, не розкрито злочин щодо двох неповнолітніх дівчаток з Харківського району, які зникли серед білого дня. Наші читачі доволі часто телефонують до редакції, цікавляться, як просувається справа, чи є якісь зрушення, надія, що дівчаток знайдуть?

– І надія, і зрушення є. Відпрацьований до сантиметра увесь масив і прилегла територія, опитано сотні людей – і тих, хто міг щось бачити, і тих, що колись порушували закон і могли бути причетними до зникнення дівчаток. У ході відпрацювання було розкрито чимало інших злочинів, стосовно ж цієї справи запевняю – ми винуватців покараємо. Сподіваюся, що повернемо дітей батькам.

– Чи не могли б ви згадати про найгучніші злочини за останній час?

– Коли в людини відбирає хтось життя, на мою, думку, це вже є і важким, і гучним злочином. Нещодавно розшуковці трохи більше, аніж за два місяці, розкрили вбивство продавця валюти. Хоча й пункт обміну розміщено у магазині майже в центрі міста, відвідувача, який залишив після себе труп, точно описати й пригадати не міг ніхто. Вже в ході відпрацювання нам удалося встановити, що загиблий зі своїм убивцею познайомився недавно. Останній, аби увійти в довіру до валютника, деякий час не на користь собі міняв іноземну валюту. Остання їхня зустріч закінчилася трагічно. Не розповідатиму про операцію докладно, скажу лише, що вже за два місяці про злочинця ми знали майже все, навіть у якого перукаря він буває. Виявилося, наш клієнт уже відбував покарання за грабіж, вів спосіб життя далеко не праведний. Затримали його на квартирі у співмешканки. Аби не наражати жінку на небезпеку, ми зачекали, доки вона покинула домівку. Зловмисникові наділи наручники на сходах уже пізніше. Тільки з початку нинішнього року нашими розшуковцями розкрито чотири з половиною тисячі злочинів, тисячу вісімсот з них особливо тяжких, зокрема 27 умисних убивств, 95 розбійних нападів, більш ніж 600 пограбувань. Щоденно у столиці реєструємо понад 150 випадків, що мають ознаки злочинів.