На Великдень «сонце грає»

У селян існувало повір’я, що на Великдень «сонце грає». І багато хто намагався не пропустити цю мить. Існує й чимало різних інших прикмет та повір’їв.

Мороз або грім у перший день Великодня віщують гарний урожай льону. Якщо дощ іде цього дня, весна дощовита буде. Хто в перший день Великодня що-небудь розіб’є – помре цього року.

Чимало прикмет присвячено й Великодній ночі та урочистій заутрені, коли в церквах проголошують воскресіння Ісуса Христа. Якщо собака під час Великодньої заутрені гавкатиме на схід – до пожежі, на захід – до нещастя.

Кажуть, якщо поцілувати замок у церкві на Великдень, обов’язково побачиш відьму; а якщо вийти з крашанкою на перехрестя доріг і покотити яйце вздовж дороги – тоді нечисті неодмінно мають вискочити й протанцювати гопака. Великодньої неділі можна навіть довідатися, хто в селі відьма і скільки їх: для цього треба взяти заговорений сир, стати з ним біля церковних дверей і триматися за клямку – відьми проходитимуть, і по хвостах їх можна порахувати всіх до єдиної.

На Великдень старші жінки розчісують коси із побажанням, щоб у них було стільки онуків, скільки волосин на голові; молодиці вмиваються з посудини із золота, срібла, поклавши в неї червону крашанку в надії розбагатіти, а дівчата підіймаються на дахи, щоб зустріти сонце, яке подарує гарного й багатого чоловіка.

Під час Великодньої служби дівки тихенько шепотять: «Воскресіння Христове! Пошли мені нареченого гарного, у чоботях з калошами, на коні!» Усі дівочі великодні прикмети – про майбутнє заміжжя: якщо дівчина вдариться ліктем, значить, її згадав милий, якщо у борщ упаде муха чи тарган – на побачення,  засвербить губа – до поцілунків, брова – кланятися з милим. Дівчата на Великдень умивалися водою з миски з червоною крашанкою, щоб бути рум’яною, ставали на сокиру, аби стати міцною.
У кожного своя користь, і оскільки Великдень – найбільше християнське свято, коли, вважається, що вищі сили готові виконати будь-яке бажання православної людини, їх вимовляють прямо на заутрені. Окрім дівчат, використовували цю мить і мисливці, що спеціально до церкви йшли з рушницями, і як тільки перший раз заспівають «Христос Воскрес!», вони стріляли в повітря, щоб забезпечити собі вдале полювання протягом року. Злодії намагаються під час великодньої служби вкрасти що-небудь у тих, хто молиться в церкві, і при цьому так, щоб ніхто не запідозрив. Тоді сміливо можна красти цілий рік, і ніхто не впіймає.
Свої правила поведінки й способи одержання вигоди від Великодньої служби є і в картярів. Коли перший раз заспівають «Христос Воскрес!», вони повинні мати в руках пікового туза й замість «Воїстину воскрес!» відповісти батюшці: «Піковий туз є», тоді з цим тузом можна стати невидимкою і все діставати, розповідали на Сумщині.

Хоч би як ми ставилися до цих прикмет, все одно вони віддзеркалюють звичаї, традиції і картинки життя нашого народу.