Осокір – недугам наперекір

Легендарне це дерево, котре виростає до 30-40 метрів заввишки, а товщина стовбура досягає часом майже двох метрів, користується заслуженою шаною у людей. Осокір, а саме про нього йдеться, відзначається надзвичайним довголіттям (деякі дерева живуть до 300 і більше років). Люди здавна намагалися наблизити його до себе, висаджували коло воріт, і вірили у те, що й сила, й молодість, і тривалість життя передаватимуться їм. Та окрім цього, знала людина і про безмежні лікарські властивості цього дерева. Офіційна назва осокора – тополя чорна. Вона має не пірамідальну, а розлогу крону.

– На початку весни осокір рясно зацвітає, – розповідає лікар-фітотерапевт Валентин Щербина. – Отож раджу скористатися нагодою, щоб завчасно набрати та висушити бруньки. Відвари та настої з них мають діуретичні (сечогінні), антисептичні й потогінні властивості. Враховуючи це, найчастіше їх вживають при захворюваннях нирок, циститах, нетриманні сечі, болісному сечовипусканні (особливо при вагітності і після операцій), при гіперплазії простати.

Корисні ліки при неврозах, різних видах невралгії, артритах. Як антисептичний і такий, що сприяє розрідженню мокротиння, засіб із бруньок осокору використовують для лікування гострих запальних процесів дихальних шляхів та хронічного бронхіту. Допомагають вони при атонії кишечнику, діареї (пронос), спричиненої інфекційними збудниками.

Ліки для внутрішнього застосування приготувати нескладно. Беруть дві ложки сухих бруньок, заливають склянкою чи двома окропу і настоюють 15-20 хвилин. Проціджений настій випивають протягом дня за 3-4 рази. Для тривалішого вживання готують настоянку. Дві чайні ложки подрібнених бруньок заливають 100 грамами горілки і настоюють сім днів, а потім вживають по 20 крапель тричі на день. Що важливо: ліки із бруньок тополі чорної навіть при досить тривалому вживанні не виявляють побічного впливу на організм.

Такі ліки застосовують і зовнішньо. Вони виявляють протизапальну, антимікробну, кровоспинну і легку знеболювальну дію. Зважаючи на це, препарати із бруньок – мазь, настій на олії, рідше настоянку – використовують для лікування ран, виразок, опіків, порізів, забитих місць, геморою, як засіб проти випадіння волосся, при свербінні шкіри, при дерматиті, для розтирання при подагрі та ревматизмі. Крім того, ефективним засобом вважається настоянка для лікування кольпіту (запалення піхви).
Для лікування геморою готують ванни з настою бруньок (три столові ложки кип’ятити 5 хвилин у чотирьох склянках води, настояти 4 години, процідити і влити у ванну). Мазь готують так: 1 частину порошку бруньок добре розтирають у 4 частинах мазевої основи. Для приготування настою на олії беруть 1 частину подрібнених бруньок на 5 частин олії, кип’ятять 30 хвилин, настоюють 15 днів і проціджують, а потім застосовують для змащування чи розтирання уражених ділянок тіла. Можна зробити комбіновану настоянку із рівних частин бруньок осокору і берези (але тільки для зовнішнього застосування): 1 частину сировини настоюють у 10 частинах горілки. Цими ліками змащують ділянки шкіри, уражені мікозом (грибками).

Окрім бруньок, використовують також вугілля із тополі чорної – при різних розладах, отруєнні алкалоїдами і важкими металами, при харчовій інфекції та інтоксикації, при метеоризмі, диспепсії, тобто як сорбент.