Гасло «не зашкодь!» – визначальне в мікрохірургії ока

Є лікарі, яких пам’ятаєш не один рік, – привітні, усміхнені та турботливі. До того ж неперевершені професіонали. Саме так можна сказати про відомого офтальмолога Сергія Рикова, головного лікаря Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока». Ми попросили Сергія Олександровича розповісти про діяльність офтальмологічної клініки та сучасні технології лікування порушень зору.

– Сергію Олександровичу, коли було створено офтальмологічну лікарню?

– Київську міську клінічну офтальмологічну лікарню «Центр мікрохірургії ока» було створено 1987 року. Біля її витоків стояв мій учитель Микола Маркович Сергієнко – академік, провідний офтальмолог України.

Наш центр має стаціонар та поліклініку для дорослих та дітей. У клініці є операційний блок із семи операційних та стаціонар на сім спеціалізованих відділень: відділення патології кришталика та глаукоми (катаракта – основна патологія), реконструктивної хірургії, трансплантації штучної рогівки (після травм ока), дитяче відділення, відділення судинної патології, вітреоретинальної хірургії (операції на склоподібному тілі та сітківці), амбулаторної хірургії.

– Чи не могли б ви розказати, що таке амбулаторна хірургія?

– Справді, поки що в жодній клініці України немає офтальмологічного відділення хірургії одного дня. У нашому ж відділенні пацієнтів зранку обстежують провідні фахівці, а з 11-ї до 14-ї години відбуваються операції. Через кілька годин, тобто після 16-ї, хворих відпускають додому.

– Без сучасного обладнання, мабуть, складно було б вдаватися до таких втручань?

– Я можу відверто сказати, що кращого діагностичного та операційного обладнання, ніж у нашій клініці, немає в жодній офтальмологічній клініці України. Це не заслуга державного фінансування чи спонсорської допомоги. Просто у нашому центрі працюють провідні фахівці, які досконало володіють складними технологіями офтальмологічних оперативних втручань, а фірми, які забезпечують нас обладнанням, зацікавлені у тому, щоб апаратура потрапляла до рук професіоналів.

– Чи платні операції?

– Для киян оперативне лікування безплатне. Хворих на катаракту забезпечують штучними кришталиками сучасного виробництва за програмою «Турбота», яку фінансує мерія Києва. Якщо хворий бажає імплантувати найсучасніший кришталик (м’який або гнучкий), то це справді коштує певних грошей.

Лікувальним закладам заборонено приймати гроші від пацієнтів, тому ми працюємо зі страховими компаніями.

– Чи бувають ускладнення?

– Кількість пацієнтів, які висувають до нас претензії у зв’язку із ускладненням після оперативного втручання, становить близько 0,2 відсотка. Проте це ще не свідчить про вину лікаря. Чому? Бо до нас приїздять пацієнти, що мають складні діагнози, обтяжені супутніми хворобами, яким уже відмовили в районних та обласних лікарнях. І хоча ризик ускладнень у нас вищий, аніж в інших клініках, через складність операцій, однак близько 85 відсотків пацієнтів дістають полегшення й повне одужання. Незначний відсоток хворих залишає нашу клініку із висновком «без змін». Наприклад, хворому із термінальною глаукомою (біль у оці) ми провели органозберігаючу операцію, яка привела до зменшення очного тиску і усунення болю. І хоча після оперативного втручання у пацієнта не поліпшився зір, зате його око не потерпає від нападів глаукоми, а він – від болю. Це також певний результат лікування.

Існує ще одне поняття – «з погіршенням», тобто коли є ризик погіршення зору після оперативного втручання. Ми завчасу попереджаємо хворого про можливі наслідки, і, якщо пацієнт погоджується, робимо операцію. Питома вага таких складних оперативних втручань становить 5 відсотків.

Інколи нас, лікарів, вважають бездушними. Проте не варто забувати, що хірург йде до операційної не для того, щоб заподіяти своїм втручанням шкоду хворому і «підмочити» собі репутацію. Єдина мета – зберегти око, поліпшити зір хворого, зменшити його страждання, дати полегшення йому та рідним. Але, на жаль, не завжди хвороба виліковна.

– Скільки хворих оперуєте за рік?

– Щороку збільшується кількість пацієнтів, прооперованих у нашій клініці. У перші три роки існування клініки оперували близько 4 тисяч хворих на рік. Нині здійснюємо щороку 15 455 втручань, із них 2,5 тисячі – амбулаторних.

– Нині багато говорять про лазерні технології. Наскільки себе виправдовує ексімер?

– Ексімерлазерна корекція зору – це безумовно сучасна технологія. Одним із її авторів був Святослав Федоров. Спочатку лазерним апаратом лікували ушкодження рогівки, як правило, при поверхневих виразках рогівки (пляма або більмо). Їх просто зрізали. Структура рогівки нагадує слюду, яка має п’ять прошарків. Завдяки ексімеру також можна зробити ямку на рогівці такої форми, щоб вилікувати астигматизм чи інші аномалії. На жаль, зрізання прошарків рогівки – річ надзвичайно делікатна. Природа не завжди прощає таке втручання.

Ексімерну корекцію зору можна проводити без особливих ускладнень при короткозорості не більше ніж 6 діоптрій. Існує певний відсоток хворих, які після ексімерного втручання мають ускладнення, – помутніння рогівки, напади глаукоми тощо.
А загалом, говорити про віддалені результати використання ексімеру поки що зарано, оскільки цю технологію застосовують років двадцять, причому активно – не більше як десять. Отже, про ефективність ексімерлазерної корекції зору зможемо сказати, щонайменше, років через сімдесят.

Я бував у Німеччині та Великій Британії, де у клініках проводять від 80 до 200 ексімерлазерних втручань за рік. Такі операції там коштують від 3 до 5 тисяч доларів. Якщо на Заході люди активніше користуються ексімером, то в Україні це можуть дозволити собі лише заможні. Для наших клінік наявність ексімеру є елементом позитивного іміджу. Бо приблизно тільки 3% пацієнтів потребують лазерної корекції зору, тоді як у 90 відсотках випадків допомагають інші методи і технології.

У нашій клініці використовуємо федоровський метод радіальної кератотомії і технологію професора Сергієнка. Результати нашого втручання і ексімерної корекції однаково позитивні – відновлення 100-відсоткового зору, але підходи різні. Приміром, лазерні промені ексімера вирізають по центру рогівки лінзу, скажімо, на 5 діоптрій. А при кератотомії алмазним лезом роблять насічки на рогівці, потім відбувається її рубцювання. Внаслідок цього рогівка із випуклої стає плоскою, фокус припадає на сітківку і короткозорість зникає.

Якщо результати ексімерного впливу і кератотомії однакові, то ціни різні. Технологія кератотомії обходиться в 200 гривень, тоді як найдешевша ексімерна операція – 350 доларів. Тому й не дивно, що люди спочатку йдуть у клініку із ексімерною апаратурою на консультацію, але коли їм називають вартість процедури, то повертаються до нас.