Шахісти- аматори зі сталевими кулаками

Американський Лос-Анджелес починає відлік захоплюючої чемпіонської серії в професіональному боксі. Володимир Кличко та Лаймон Брюстер визначать володаря вакантного титулу за версією Всесвітньої боксерської організації. А потім настане черга Криса Бірда, Джона Руїза і Віталія Кличка…

Інтелектуал, що розминувся з вулицею

Але вже стартовий поєдинок обіцяє неабияке видовище, бо зведе в рингу не просто конкурентоспроможних, а ще й інтелектуальних бійців. Загальновідомо, що брати Клички не приховують особливих симпатій до шахів і навіть брали участь в показових матчах  проти Гаррі Каспарова. Щоправда, вагомими результатами, що здобуті за шахівницею, вітчизняні брати похвалитися не можуть. На відміну від Лаймона Брюстера, який свого часу вважався одним з найобдарованіших шахістів-школярів у Лос-Анджелесі й одним із кандидатів до збірної штату. Втім, опонент олімпійського чемпіона Атланти взагалі є різнобічним атлетом: окрім шахів і боксу, Брюстер досяг певних успіхів і в плаванні, карате й американському футболі. Чим істотно вирізняється з гурту сучасних боксерів-професіоналів, котрі прийшли на ринг, як правило, з горезвісної вулиці. Доки вчорашні «погані хлопці» залагоджували конфлікти з правоохоронцями, їхній колега-інтелектуал удосконалював себе фізично та духовно. Його кумирами були Роберт Фішер і Брюс Лі. Обожнювана Лаймоном матуся пригадує, що син уже чотирирічним обігрував за шахівницею дорослих дядечків, а от четверо молодших братів охоче розповідають про те, як майбутній боксер-профі відпрацьовував на них прийоми супермодного в ті часи кун-фу… Не дивно, що журналісти поцікавилися в Брюстера, уже претендента на світовий титул, чи готовий він зіграти в шахи з Кличком. І почули у відповідь: «Звичайно, але ця партія буде зіграна в рингу».

Спортсмен, що знехтував Олімпіадою

Ще п’ятнадцятилітнім Лаймон облишив наполегливі заняття всіма видами спорту, крім боксу. За легендою, спонукала його до цього думка авторитетного друга сім’ї, колишнього центрового НБА Джо Лонга. «Аби досягти максимального успіху в житті, варто сконцентруватися на чомусь одному», – ці слова стали девізом для хлопця, який буквально марив чемпіонською славою. А про сильний характер Лаймона також поширюють легенди. Наприклад, про відмову від участі в Олімпійських іграх 1996 року, що проходили в американській Атланті. Брюстера включили до складу національної команди першим номером. Йому залишалося лише виграти відбірковий турнір – акція була суто формальною, бо перевага талановитого боксера над іншими претендентами не викликала жодного сумніву. Та Брюстер відмовився, натомість уклавши угоду зі славнозвісним Доном Кінгом. Америка була шокована: по-справжньому спроможних вибороти олімпійське золото, крім Лаймона, серед аматорів тоді не було. Хтось пояснив демарш спортсмена звичайним бажанням зірвати грошовий куш (цю версію в Україні поширюють і нині). Та це взагалі мало подібне до правди. Бодай тому, що професіональний дебют відбувся вже після Олімпіади, а сума найпершого контракту виявилася незначною. Якби хлопець виграв олімпійську медаль і лише після того перейшов до професіоналів, то отримав би незрівнянно більше грошей. Проте цілеспрямований Брюстер, що раз і назавжди підпорядкував себе найвищій меті, не волів витрачати час і сили на досягнення проміжних відзнак. Він бажав усього й одразу.  Так і пройшли повз Лаймона олімпійські баталії в Атланті, що увінчалися тріумфом… українця Володимира Кличка.

Боксер, що вилікувався йогою

Однак життя жорстоке і непередбачуване. Всього й одразу Брюстер не отримав, хоча й потрапив до конюшні славнозвісного промоутера Дона Кінга. Чи то «хитрому лису» професіонального боксу забракло часу на перспективного, проте незагартованого в баталіях найвищого рангу боксера, чи, може, сам Лаймон не волів «розкривати» свої козирі. Рік у рік він мав справу з пересічними майстрами – і тільки. Жодного серйозного випробування до 2000 року!..  А тим часом олімпійський чемпіон Атланти, започаткувавши свою професіональну кар’єру на тиждень пізніше за Брюстера і навіть не підозрюючи про його існування, став дворазовим чемпіоном Європи… Останній рік другого тисячоліття, за словами Дона Кінга, мав стати винятковим для Лаймона, який уже виявляв ознаки невдоволення своїм становищем у зірковій конюшні. І таки став, але втіхи од того ні Лаймонові, ні його родині та симпатикам 2000-й не додав. Нарешті відбулося перше по-справжньому серйозне випробування – Кліффом Етьєнном, що саме набував авторитету. «Бій непереможних», широко розрекламований в Америці й очікуваний з особливим інтересом, завершився найпершою поразкою Лаймона, яка звела нанівець славу, що була напрацьована в 23 попередніх поєдинках на професіональному рівні. З’ясувалося, що самого атлетизму, навіть в поєднанні з активністю та могутніми ударами, замало для того, щоб зламати бійця, який володіє такими ж якостями… Ще не оговтавшись од осічки, Брюстер програв і вдруге – «міцному горішку» Чарльзу Шаффорду. Цього разу Лаймон зник з боксерського виднокраю на цілий рік. Але глибоке захоплення йогою – вправами та філософією, вилікувало і повернуло спортсмена в ринг. «Я прийшов, аби завершити справу, що визначена мені в житті, – стати чемпіоном світу», – без будь-якого пафосу та хизування заявив Лаймон. І найпершим, хто повірив у його слова, був Дон Кінг…