Знову ми після Москви

Отже, 25 березня Олімпійський вогонь, запалений від сонячних променів у Греції, скоро розпочне естафету всіма континентами планети. 4 червня він прибуде до Сіднея, далі – Мельбурн, Токіо, Сеул… 21 червня «палаюча естафета» повернеться з-за океану до Європи і 5 липня прибуде до Києва. Здогадуєтесь звідки? Правильно! Як і всі попередні 350 років, усе до нас приходить з Москви, навіть погода. Що вже казати про Олімпійський вогонь?!

Маршрут вогню, зрозуміло, розробляли в Міжнародному олімпійському комітеті, якому, можливо, байдуже, звідки вітер на Україну віє. А вона ж так прагне до Європи. Можливо, там пам’ятають, як наша ракета збила літак над Чорним морем, і вирішили убезпечити факел, визначити його шлях через північ? Чи керувалися принципом «до любої небоги нема далекої дороги»? У всякому разі, повідомлень про наполягання українців пронести вогонь у зворотному напрямку не було.

Що ж, нічого не вдієш – кияни й надалі перейматимуть досвід Білокам’яної, готуючись гідно зустріти і пронести столицею України Олімпійський вогонь. А нам дожити б до часів, коли Москва з нетерпінням чекатиме гідних наслідування вітрів перемін із Києва.