Берегиня нашого дому
З давніх-давен ця чудова квітка прикрашала майже кожну українську оселю, нею обсаджували сплетені із лози тини, стежки, красувалася вона й біля воріт, хвірток, перелазів. Її високе малорозгалужене стебло з різнобарвними квітами звеселяло двори. Однак мальва – це ще й джерело ліків, справжня домашня аптека. Вона сприяє доброму настрою, а звідси – миру і злагоді.
Мальва – давня, вірна, надійна берегиня нашого дому, нашого роду.
Народні повір’я розповідають, що добрі душі наших предків люблять спочивати на мальві та охороняють нас у житті. Тому люди зверталися до мальви з такими словами:
«Благослови, берегине
мальво,
День новий зустрічати,
Радості діждати,
Всіх і вся любити
І ніколи не грішити».
Мальва росте на різних ґрунтах, стійка до низьких температур, добре переносить нестачу вологи.
Я з дитинства люблю цю квітку. Зібрав багату колекцію рослин із різноколірними квітами. У селах України розмножуються рослини із звичайними махровими і напівмахровими квітами чорного, фіолетового, бузкового, червоного, рожевого, світло-рожевого, жовтого, білого і перехідних кольорів.
Мальва (рожа, шток-роза, просвітник, мальва повна) належить до родини мальвових, яка налічує 30 видів цієї рослини. Вона буває кормовою, медоносною, лікарською, декоративною і навіть технічною.
Вирощують мальву як дворічну рослину (часто як 3-4-річну). У перший рік вона утворює розетку великих, серцеподібної форми листків. На другий рік розвиваються прямі, вкриті листям, квітконосні стебла висотою майже 2,5-5 метри, махрові – до 2 метрів.
У нас найчастіше мальви квітують щорічно з червня до пізньої осені (деякі лише 30-40 днів), оскільки оновлюються за рахунок насіння, яке масово осипається після дозрівання.
За належного догляду, а також при вирощуванні розсадою, можна мати квіти вже у перший рік. Все ж рослини з махровими квітами масово зацвітають тільки на другий рік. Прискорити цвітіння можна висівом насіння влітку, відразу після його дозрівання. Але рослини на зиму потрібно утеплювати (торф, перегній, опале листя чи сухі стебла овочевих культур).
Мальви вирощують переважно рядковим способом, лишаючи рослину від рослини на відстані 30-40 см. Рослини добре приживаються при вирощуванні розсадою, яку можна отримувати впродовж всього вегетаційного періоду. Щоб розвивалися високі стебла з великими квітками, слід періодично (раз у 2 роки) підживлювати перегноєм (1 кг на погонний метр). Розкриття нижніх бутонів починається через 40-50 днів від настання тепла. Квітки мальви полюбляють бджоли, джмелі і багато корисних комах. Рослини люблять тепло, особливо під час цвітіння, але разом з тим і холодостійкі – витримують короткочасні заморозки до 6 – 8°С.
Мальва належить до рослин довгого дня, тому особливо потребує світла у перший період розвитку. У цей час їй потрібно й багато вологи.
Насіння висівають на глибину 3-4 см у середині травня в удобрений азотом ґрунт.
На 9-12-й день після появи сходів їх необхідно прорідити, залишивши 3-4 рослини на погонний метр.
На другий рік рано навесні, тільки-но зійде сніг, провести перше підживлення повним мінеральним добривом: амонійної селітри – 50 г, суперфосфату – 30 г і хлористого калію – 15 г на квадратний метр. У період бутонізації провести друге підживлення: амонійної селітри – 15 г, суперфосфату – 30 г і хлористого калію – 15 г на квадратний метр. Насіння починають збирати вибірково: через 3-4 тижні після квітування – коли жовтіють плодики.
Найнебезпечніша хвороба мальви – іржа. В окремі дощові роки з’являється на молодих верхівкових листках і стеблах борошниста роса. Небезпечним для мальви є також вірус мозаїки та різні плямистості.
Із шкідників мальву полюбляють попелиця, галлова нематода, листоїди.
Боротьбу із хворобами і шкідниками слід починати із видалення уражених листків і стебел. Обприскують відразу після перезимівлі рослин і перед початком цвітіння 1-відсотковою бордоською рідиною або купроксадом. А ще краще використовувати нетрадиційні методи – амонійну селітру в 0,5-відсотковій концентрації або 0,5-відсотковий розчин кальцинованої соди з додаванням 0,4 відсотка господарського мила. Застосовують також луг із деревного попелу.
В останні роки на Україні почали культивувати мальву не лише як декоративну, а й як кормову та лікарську рослину. Для виготовлення ліків використовують квіти, зірвані з чашечкою, або лише пелюстки. Перевагу надають квітам з темно-фіолетовим, майже чорним забарвленням. Сировину заготовляють упродовж всього квітування рослин.
Щоб знову, як і раніше, красувалася мальва на сільських дворах, на дачних ділянках, обабіч доріг, запрошуємо взяти участь у поширенні цієї чудової квітки.
Петро ШЕРЕНГОВИЙ, кандидат біологічних наук, Національний аграрний університет