Лавра не менш цікава, ніж піраміди

У винному погребі презентував свою шосту книгу Андрій Кудін – кандидат філософських наук, викладач, бізнесмен та засновник школи східних єдиноборств. Сюжет історичної драми «Пам’ять землі» ґрунтується на реальних подіях і розповідає про таємниці, пов’язані із заповітом Антонія Печерського, засновника Києво-Печерської лаври та чернецтва в Україні-Руси.

Андрій Кудін – пристрасний мандрівник. Саме перебуваючи за межами країни, він зрозумів, що українці більше знаються на історії інших народів, ніж на своїй власній. «Ми захоплюємося єгипетськими пірамідами, забуваючи про те, що земля Києва зберігає аж ніяк не менше таємниць, ніж Єгипет, – розмірковує пан Кудін. – Наша ж столиця – одна з найбільших святинь православ’я. Тож хотілося б, аби співвітчизники навчилися поважати себе та свою культуру...»

Фабула «Пам’яті землі» така: молодик Тоні приїжджає з Чикаґо до Києва, де і переживає «історичні» пригоди. Часом містичні, адже Антонія Печерського ніхто не бачив мертвим. Він попросив себе замурувати, але свідчення про те, що він живий, з’являлися через десятки років опісля.

«Ми звикли до того, що лавра цікавить усіх туристів, але ніколи не замислювалися, чому вона розміщена саме тут, – розповідає  Кудін про мотивацію написання історичного роману, – я ж намагався знайти відповідь». Незважаючи на історично-філософський  зміст, книга вийшла не науковою, а цілком читабельною, зрозумілою всім.

На закиди про вільне поводження з історичними фактами Андрій Кудін каже, що історія одна, і переписати її чи створити свою неможливо. «Навпаки, історичні подробиці за допомогою документів можна встановити з фотографічною точністю», –  переконаний він.

Андрій Кудін написав свою книгу одразу двома мовами – російською та українською. Тобто не переклав з однієї на іншу, а саме написав! «Просто перекласти було б нецікаво», – усміхається письменник і роздивляється винні бочки, неодмінний атрибут погреба. На відміну від них, однакових, варіанти «Пам’яті землі» різняться. У російськомовному зроблено акцент на сучасності, в україномовному – на історичних подробицях. Обкладинка російськомовного варіанту чорна, україномовного – витримана в національних кольорах.

Незабаром за мотивами книги  знімуть кіно. У створенні кіносценарію допомагав режисер Роман Балаян. Керівником же проекту видання книги була Ляля Фонарьова, стиліст «Океану Ельзи».

Сам же Андрій Кудін, як і будь-яка творча людина, не відпочиває, а працює над іншим романом. Також із філософським підтекстом: книга стане спробою осмислення вчення Піфагора та таємниці чисел.