Образи – під білими рушниками

До Великодня споконвіків люди готувалися заздалегідь: жінки всю зиму ткали полотно, чоловіки шили чоботи, а дівчата вишивали сорочки, рушники, скатертини. Нині інші часи настали, проте про великодні обнови думати ми не перестали. Хтось придбав до свята нові черевички, хтось – модний костюм, сорочку чи блузку, бо ж йтимуть на всенічну до церкви, а після – в гості до родичів, друзів, знайомих. Марія Степанівна одягне в цей святий день дуже красиву вишиванку, яку придбала в народної майстрині Олександри Леонтіївни Коваль.

– Спеціально приїхала на Андріївський узвіз, – розповідає, – бо ж знаю, що тут завжди великий вибір вишитих сорочок, рушників, серветок. Це те, що ніколи не виходить з моди. Моя бабуся, мама дівували у вишитих сорочках, спідницях, кептарях. Дещо з того й мені дісталося. Дивуюся, щоразу беручи до рук ту красу: скільки років минуло, а квітки на рушниках не вицвітають. Лиш полотно трохи поруділо.

Пані Марія вибрала для себе дуже красиву білу блузку з синьо-голубим орнаментом. Щоправда, недешево заплатила – 120 гривень.

– Не шкодую, – пояснила. – Адже не один рік носитиму вишиванку. У ній можна піти в гості, до театру чи просто пройтися містом.

Щаслива жінка подякувала за покупку, і ми розговорилися з майстринею.

– Вишиваю я змалечку, – розповіла Олександра Леонтіївна. – Від матері перейняла любов до муліне та голки. Родом я – з Черкащини, з Шевченкового краю. А там вишивка – у великій пошані. У кожній хаті – образи обов’язково під рушниками. А до Великодня дівчата одна поперед другої вишивали собі блузки, для хлопців – сорочки, пояси, ще й змагалися, у кого кращі.
У Олександри Леонтіївни всі вишивки – маленькі витвори мистецтва, які можна до того ж прочитати, бо кожна квітка, мережка, колір – то певний символ. Кетяги калини (жіноча краса, продовження роду), переплітаються з дубовим листям (чоловіча сила). Дві мережки – дорога життя, а зірочки під ними – небо. Такі рушники, а коштують вони 120 – 160 гривень, купують на образи молодятам, які йтимуть до шлюбу. Рушник під ноги має свою символіку, а той, щоб в’язати в церкві руки, – свою. Є весільні серветочки (по 20 грн.) – щоб тримати свічку. Закінчується великий піст, і майстриня сподівається, що кількість молодих покупців зросте.

А поки що покупці роздивляються великодні серветки (40-50 грн.), вишивані скатертини (понад 200 грн.). Полотняну чоловічу сорочку можна придбати за 150-200 гривень. Вибір жіночих блузок (120-150 грн.) – аж розгубилася: білі поплінові, кремові та чорні із шовку. Візерунками цвітуть, що очей не відірвати! А які дитячі сорочечки, кептарики! Китайсько-турецький крам порівняно з ними – сіра буденна шинель…

Майстриня має цілу колекцію старовинних орнаментів. Шукає їх в історичних архівах, книжках. Деякі просто копіює, а деякі розбавляє своїми. До вишивання долучилися обидві доньки і навіть онука Христинка. Такий собі сімейний бізнес вийшов.
Купують українські вишивки переважно іноземні туристи – як спогад про Україну. І здебільшого люди старшого віку. Тому я була дуже здивована, коли побачила біля одного з таких наметів двох юнаків, які вибирали лляну мережану сорочку.
– І куди ви збираєтеся в ній піти: до нічного клубу чи до ресторану? – відверто поцікавилася.

– На роботу.

– Ким же ви працюєте?

– Заступником директора фірми.

– ?..

– Мій товариш, – пояснив інший хлопець, – живе в Росії. Він колись купив собі українську вишиванку і дуже зачарував нею своїх друзів. Тепер приїхав до Києва у справах й вирішив справити собі великодню обнову – нашу національну сорочку придбати.
250 гривень для російського гостя – цілком нормальна ціна. Так, ручна вишивка – недешеве задоволення. Але зважте на те, що це дуже нелегка копітка праця. Скажімо, щоб вишити сорочку, потрібно посидіти над нею 5-7 днів, залежно від складності орнаменту. Та й полотно (в основному – натуральне), нитки коштують чимало. Однак той, хто придбав собі хоча б одну вишиту річ – не шкодує. Вона зігріває душу й серце, оберігає від злого духу – несе в собі велику позитивну енергетику.

Великодні кошики багатьох киян наразі буде накрито білосніжними вишитими серветками, на яких палахкотітимуть весняні квіти, свічечки, барвисті писанки і величальні слова «Христос воскрес». І від тих візерунків увесь світ стане ще кращим.