На захист прав інвалідів

Днями в Києві було представлено проект «Всебічної міжнародної конвенції ООН захисту і підтримки прав та гідності людей з обмеженими можливостями». Цей проект зініціювали державні та громадські організації України, Росії, Білорусі, Польщі та Молдови. Їх представники протягом 2003 року збиралися в своїх країнах, щоб обговорити права інвалідів у рамках законодавчої, конституційної та соціальної системи. Процес було профінансовано Міністерством закордонних справ Великої Британії, а організаторські функції виконувала Британська Рада в Україні.

На зустрічі в Україні прозвучало занепокоєння тим, що в житті, на жаль, ще є чимало випадків порушення прав, а іноді й відвертої дискримінації інвалідів. Міжнародні ж конвенції та угоди не завжди відповідають вимогам та правам цих людей, у них є ще багато недоліків. Адже не секрет, що будинки, ліфти, громадський транспорт не мають спеціальних пристосувань для людей з порушеннями опорно-рухового апарату. А щоб отримати автомобіль, інваліду доводиться іноді чекати десятиліття. Далекі від досконалості й медична та реабілітаційна допомога, не кажучи вже про працевлаштування людей з обмеженими можливостями.

– Якби міжнародні конвенції виконувались, то не виникло б потреби у створенні окремої конвенції для людей з обмеженими можливостями. Але в реальному житті, незважаючи на підписані державами зобов’язання, ці люди ще почуваються відчуженими в соціальному, політичному, економічному та культурному аспектах, – зазначила радник Британської Ради з прав людини. – Ми повинні відпрацювати чіткий механізм, який би гарантував інвалідам дотримання тих самих прав і свобод, які передбачає Загальна декларація прав людини.

Проте, аби втілити вимоги конвенції в життя, потрібні чималі кошти, і без державної підтримки громадським організаціям не обійтися. Скажімо, лише в Києві мешкає 145 тисяч інвалідів, з них близько 8 тисяч дітей. Столична влада цього року виділила 140 млн. грн. на потреби міської програми «Турбота». Нова конвенція потребує не лише нових видатків, а й людських ресурсів. Є сподівання, що за сприятливих умов проект запрацює вже через три-чотири роки.