Рак рухатися назад не збирається
Смертність від онкологічних хвороб у всьому світі займає одне з провідних місць. Кожний четвертий житель країн ЄС помирає від раку. Щорічно ж від онкозахворювань помирає 837 тисяч європейців і реєструється близько 4 млн. нових випадків онкологічних захворювань. Ситуація в Україні, на жаль, оптимізму не вселяє.
Статистика без коментарів
На початку цього року на обліку в онкологічних закладах України перебувало понад 818 тисяч онкохворих. Щороку їх кількість зростає майже на 3 відсотки. Минулого року захворюваність на різні онкопатології становила 325 осіб на 100 тис. населення. У м. Севастополі, Кіровоградській, Полтавській, Одеський, Запорізькій областях цей показник сягає 365-475 випадків на 100 тис. населення. Показник смертності населення від онкологічних захворювань в Україні становить понад 185 осіб на 100 тис. населення, що значно перевищує аналогічні показники у розвинених країнах. Від раку торік померло 93 184 українці.
Якби розподіл на сильну і слабку статі здійснював рак, то чоловіки виявилися б слабкою статтю. Адже вони частіше за жінок хворіють на цю хворобу. Найнебезпечніший для чоловіків рак легенів (21,4%), на другому місці – шлунка (10,6%), на третьому – шкіри (за винятком меланоми) – (11,4%). У жінок «найпопулярнішим» залишається рак молочної залози (18,8%), шкіри (13,8%), шлунка (6,9%), матки (7,9%) та шийки матки (6,1%).
…Хоча коментарі не зайві
Причиною таких високих показників є несвоєчасне діагностування раку в амбулаторіях та поліклініках. У цьому частково винуваті самі лікарі загальнолікувальної мережі, які виявляють «низький рівень онкологічної настороги». До того ж, лікарі загальної практики далеко не завжди мають тісні зв’язки з онкологами, що також не сприяє ранній діагностиці. Особливої уваги потребують жителі села, де цю хворобу часто-густо виявляють на пізніх стадіях.
Статистика без коментарів
Питома вага хворих з ІІІ-ІV стадією процесу 2003 року досягла високого показника – 40%. В Україні середній показник активного виявлення раку на профілактичних оглядах не перевищує 21 %. При вчасно визначеному діагнозі і лікуванні на першій стадії виживають 92 % хворих, на другій – 88 %, третій – 42 %, четвертій – 13-14 %.
Якщо не вжити термінових заходів, то у найближчі 25 років відбудеться особливий сплеск захворюваності на рак. Одним із таких заходів є контроль за курінням, що дає змогу знизити кількість хворих на 50 тисяч. Нагадаємо, що Австрія 20 років тому мала подібні до сучасної України показники захворюваності на рак, але нині там вони вдвічі нижчі. Помітні результати в Польщі та Канаді, де заборонено курити в громадських місцях. Що ж стосується статусу наших курців, то вони відчувають себе привілейованою кастою. І це при тому, що 80% хворих на рак легенів в Україні – курці. Куріння також значно збільшує ризик захворюваності на рак молочної залози. Забруднена вода призводить до раку сечового міхура. Також є дуже небезпечними для здоров’я шкідливі інгредієнти у харчових продуктах, безконтрольний прийом ліків та наслідки чорнобильської катастрофи.
Уже два роки уряд реалізовує державну програму «Онкологія», яка розрахована на 2002 – 2006 роки. Вона передбачає закупівлю діагностичного (КТ-томографи, мамографи, УЗД-апаратура) та лікувального обладнання (апаратів для променевої терапії), а також лікарських засобів. Тішить те, що минулого року «Онкологію» вперше профінансували на 100% (лікарських засобів закупили на 105 млн.грн., а обладнання – на 9 млн.грн.). Держбюджетом на виконання програми 2004-го року передбачено понад 130 млрд.грн. Окрім цього будуть залучені кошти із місцевих бюджетів.
Нині за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, усі хворі, що потребують лікування, забезпечені препаратами першої лінії. Минулого року в спеціалізованих закладах охорони здоров’я було проліковано близько 200 тисяч хворих. Українські вчені мають унікальні напрацювання у сфері діагностики та лікування раку, але вони чомусь упродовж тривалого часу залишаються незатребуваними.
Статистика без коментарів
Створена 1992 року спеціалізована онкологічна служба має 46 онкологічних диспансерів, протипухлинних центрів та лікарень, в яких працюють 2 296 лікарів-онкологів та радіологів. Для лікування та диспансерного нагляду за онкологічними хворими залучено 728 онковідділень та 2004 кабінети для обстеження. На жаль, в Україні працюють лише 4 хоспіси, хоча реальна потреба набагато більша.