Кажуть, що на озброєнні радянської армії перебувала особлива бронетанкова техніка, здатна за денний перехід подолати відстань від місць базування до узбережжя Атлантичного океану. Швидкість танків була набагато більшою, ніж у будь-якого виду пасажирського транспорту. Розповідають, що під час випробувань такий танк кілька кілометрів рухався вздовж залізничної колії. Машиніст потяга довго не міг повірити, що він з такою швидкістю рухається. Щоправда, на сто кілометрів танку потрібно було близько трьохсот літрів пального. Напевне такі танки в нас і залишилися. А чи є пальне для них, невідомо. Та й до Ла-Маншу нам їхати немає сенсу…
...На 240-му Житомирському загальновійськовому полігоні – показове батальйонне тактичне навчання з бойовою стрільбою.
Навчання відбувається на базі танкового батальйону окремої механізованої бригади 8-го армійського корпусу Головного командування Сухопутних військ ЗС України. Основна мета навчання – удосконалення навичок командирів та штабів у підготовці, проведенні та управлінні підрозділами в ході рейдових дій, злагодженість підрозділів та особового складу в рейдових операціях.
До навчання, яке відбувалося під безпосереднім керівництвом командувача 8-м армійським корпусом генерал-майора Анатолія Пушнякова, залучали понад 700 військовослужбовців та близько 100 одиниць бойової техніки, зокрема чотири вертольоти Мі-24. За навчанням спостерігало близько 300 слухачів оперативно-стратегічного та оперативно-тактичного рівнів Національної академії оборони України. Проводили його в три етапи. Під час першого – майбутні фахівці знайомились із практичними аспектами приведення підрозділів до повної бойової готовності та здійснення маршу. У ході другого – з організацією бойових дій у складі рейдового загону. Під час завершального етапу спостерігали за веденням бойових дій з бойовою стрільбою.
Свою вправність на полігоні показали й танкісти, які, по-суті, були головною ударною силою при виконанні бойових навчань. Звісно, танки не так швидко рухалися, як ті, майже легендарні. Бойове завдання військові виконали. Хтось закине: а чи може, мовляв, бути інакше, якщо це чергова військова «показуха»? Хай і так, але все це варте уваги, хоча б тому, що готувалися і діяли майже у бойовій обстановці сотні людей, яким довелося кілька тижнів у негоду жити в чистому полі, далеко від тепла і затишку.