Підводні галявини – заняття для душі

Кого з нас цікавлять вищі водні рослини, а тим паче правила їх вирощування? Дмитро Кучер-Томченко, керівник відділу гідробіології Національного еколого-натуралістичного центру – один з тих, для кого підводні галявини стали способом життя. Дмитро Ігорович закінчив  факультет вищих рослин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де спеціалізувався на родинах ехінодорус.

«Усе починалося як хобі, – розповідає ботанік, – а потім воно поєдналося з професійною діяльністю. У 7 років захопився вивченням вищих водних рослин, а в 14 мені подарували перший акваріум на 30 літрів».

У своєму приватному будинку на вулиці Баґґовутівській він власноруч створив справжній ботанічний сад, що нагадує «вотчину» Іхтіандра. Всюди акваріуми, загальним об’ємом шість тисяч літрів та чимало флораріумів. За словами  Дмитра Ігоровича, рослинам тут добре. Їх ніхто не турбує. А в еколого-натуралістичному центрі щодня перебуває до 200 дітей, проводяться  екскурсії.  Гіпотезу, що водні рослини реагують на людей, підтвердили й екстрасенси та лікарі, які приїжджали перевіряти біологічне поле рослин. На Баґґовутівській воно набагато сильніше, ніж у середньому по Києву.

В акваріумах  пана Дмитра мешкає чимало риб, адже вищі водні рослини не  можуть існувати без них. Здебільшого це пецілії та молінезії. А 15 років тому Дмитро Ігорович зрозумів, що рослини добре розвиваються, коли з їхніми сусідами є… піраньї. Ті самі страшні хижаки амазонських вод.

Нині 57-річний ботанік займається створенням штучних фітоцинозинозів, тобто ландшафтів. Він каже, що нинішній асортимент рослин  дає змогу втілити будь-які дизайнерські фантазії.

«Цікавість людей до цієї справи постійно зростає. Як існує мода на одежу, так є мода на рослини, тому ця галузь не стоїть на місці і постійно розвивається», – підсумував Дмитро Кучер-Томченко.

Фото автора