Потьмарився… розум?!

Невеличке провінційне містечко Гайсин, що на Вінниччині, переживає шок удруге за останніх півтора року. Нагадаємо, що тоді дев’ятирічну дівчинку по-звірячому вбив охоронець колонії, яка неподалік райцентру. І ось інша, не менш трагічна історія.

Останній день народження

Двоє дівчаток, учениці дев’ятого класу, Юлія та Катерина вирішили відсвяткувати 15-річчя Каті в кафе. Згодом вирішили піти на дискотеку, яка розпочиналася о 21-й. У кафе, як пізніше скаже бармен, Юля та Катя пробули недовго, лише випили по келиху шампанського.

А через дві доби, коли стривожені відсутністю дівчаток їхні рідні обходили усі двори, один із мешканців містечка натрапив на мертве тіло Каті. Майже водночас дядько іншої дівчини – Юлії – відчиняв двері будинку циганської родини, що поселилася в містечку.

– Чому я зайшов до зовсім незнайомих мені людей, пояснити не можу, – схвильовано розповідає Олег Володимирович. – Звичайно ж, чув, що син жінки, яка купила в нашому містечку хатину, вже відбував покарання в Молдові за нетрадиційні стосунки з малолітніми. Мабуть, тому сім’я й вирішила змінити місце проживання. Втім, так це чи ні стверджувати не буду. На порозі мене зустріла смаглява агресивна жінка, спитала: чого прийшов, обурилася, коли я поцікавився, чи не був її син того вечора, коли зникла моя племінниця з подругою, біля клубу? Жінка заволала, аби я забирався геть, а в цей час із будинку вийшов її син. Глянув так нахабно на мене й сказав, щоби я йшов звідси. Я вже хотів вибачитися за втручання, сказати, що зникла моя племінниця, коли ж почув… її голос. Дівчинка впізнала мене, кликала на допомогу. Тієї ж миті я зрозумів, що кричить вона десь із підвалу… – Олег Володимирович на хвильку переводить подих. – Гукнув людей, що проходили повз, та, відштовхнувши матір із сином, кинувся до погреба. Вже й не знаю, як зламав важкого замка, ухопив дівчинку на руки й подався геть.

– Юля була дуже налякана, – плачучи, продовжує її мати, Надія Олександрівна. – Одяг на ній розірваний, уся брудна, підійшла до мене й каже, що подружку Катрусю убили. Тільки ці слова весь час повторює. Я недовго з нею спілкувалася, лікарі одразу забрали у лікарню, й того ж вечора відправили до Вінниці. Що з ними удіяв той бузувір, я дізналася від медиків. Донька, мабуть, нескоро схоче про щось розповідати.

Можна, я буду вашим кавалером?

Сурен Г. кинувся навтьоки, тільки-но збагнув, що людського самосуду не уникнути. Біг не розбираючи куди, аж доки не опинився в лісі. Знайшов якусь землянку і перебував там, доки не зголоднів і не змерз.

– Ми знали, що врешті-решт убивця і ґвалтівник повернеться додому, – каже слідчий Гайсинської прокуратури Олексій Безверхий. – Адже йти більше йому не було куди. На вулиці зима, а він у чому був, у тому й побіг. Не помилилися. Влаштували засідку, і вже на четверту добу Сурен з’явився. Перше, що сказав, дуже добре, що потрапив до рук правоохоронців, а не батьків дівчат. Каже, того вечора хильнув лишку, захотів пройтися до клубу. Дівчаток зустрів, коли ті вийшли з кафе. Пожартував з ними, тільки Юля з Катрусею не звернули на нього жодної уваги. Це його обурило, і він пішов слідом. Читати свідчення цього нелюда, слухати його нелегко. Багатьом незрозуміло, чому ж хоч одна з дівчат не втекла, коли він їх тягнув до свого дому? Дітей паралізував страх. На очах в однієї ґвалтував і убивав іншу.

Із матеріалів кримінальної справи. Свідчення звинуваченого Сурена Г. «Двох симпатичних дівчат я помітив на порозі клубу і спитав: чи можу я бути їм за кавалера? Вони посміялися з мене і нічого не відповіли. Така поведінка мене обурила. Не звик я, аби зі мною так поводилися… Коли ж вони вирішили вийти, я пішов за ними… Силоміць наказав їм іти за мною. Дівчата закричали, почали штовхатися, і в мене потьмарився розум. Подальші дії я вже не контролював…»

Від клубу до оселі, в якій мешкала циганська родина, десь близько кілометра. Цей кривавий похід тривав майже три години. Три години принижень, тортур, що призвели до смерті однієї з дівчат.

Ми відмовилися від найвищої кари, залишивши для таких шанс колись вийти на волю,
жити, дихати і знов чинити наругу над нашими дітьми!..

Вінницька область