«Гей літа орел»

Це вже узвичаїлося: під завісу, на фінал міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону» проводити презентації видань музикознавців та компакт-дисків.

Три роки тому, коли започаткували такі презентації на XII фестивалі, було лише п’ять друкованих робіт і два компакт-диски. Торік стався «вибух» – книжок представлено близько тридцяти, поступ – і з виданням музичних звукозаписів. На цьогорічних XIV «Музичних прем’єрах» «вибух» триває. Серед книжкового розмаїття – майже 40 видань, серед презентованих – і 12 компакт-дисків. Звичайно ж, хочеться послухати прем’єрні записи таких відомих сучасних маестро, як старійшина київських композиторів Яків Цегляр і ще досить молодого Віктора Степурка.

Урожайний міжфестивальний період для видавництва «Музична Україна», що видало двадцять п’ять книжок. Новинки представив його директор Анатолій Андрійчук. Розкішна подарункова книга «Зоряний шлях Національної філармонії України» – перша спроба розповісти про розвиток філармонійного мистецтва у нашій країні від середини XIX століття до сьогодення. Ця книга запрошує шанувальників музичного мистецтва в приємну подорож у минуле і пропонує стати свідками значних мистецьких подій ювілейного 140-го концертного сезону філармонії.

Видано I-й том, і II-й уже на підході – «Микола Лисенко в спогадах сучасників». Плануються й наступні – «Листування» й «Музична спадщина».

Започатковано «Бібліотеку державного комітету з Національної премії України імені Т.Шевченка». У цій серії вже видано книжку «Співає «Думка», у репертуарі якої – хорові твори від XVIII століття з часів Максима Березовського до сучасних композиторів Лесі Дичко, Мирослава Скорика, Євгена Станковича.

«Музична Україна» започаткувала й збірку «Дозвілля» (популярний репертуар для дорослих) і «Дозвіллячко» – для дітей. Тут і солоспіви, й хорові твори, і композиції, сценарії для культосвітніх працівників.

З-поміж найсвіжіших – збірка, що її, як сказав директор видавництва «Музична Україна» Анатолій Андрійчук, дві години тому забрав із друкарні, – «Романси та українські народні пісні з репертуару Бориса Гмирі».

«Хоч скільки б слухав його спів, мені завжди здавалося, що я присутній на прем’єрі, і навіть дуже добре знані твори в його інтерпретації звучали по-новому і наче вперше», – згадує славетного Бориса Гмирю видатний хормейстер Павло Муравський.
Для самого ж Бориса Романовича українська народна пісня була як сонце, як вода – без чого не можеш жити. У його репертуарі – понад 300 народних пісень і романсів. Погортаймо збірку, видану за сприяння Фонду Бориса Гмирі. До неї увійшли понад три десятки творів із репертуару співака. Тут багато українських народних пісень в обробці Миколи Лисенка, Левка Ревуцького, Кирила Стеценка, Якова Степового. Читаєш ноти й відчуваєш, як величний бас Бориса Романовича ніжно торкається твоєї душі – «Ох і не стелися, хрещатий барвінку», «Тихо Дунай воду несе», «Лугом іду, коня веду»… У репертуарі багато авторської музики: романсів і пісень різних композиторів і поетів.

Ці камерні твори – міні-шедеври у виконанні «Бориса Великого» – «Дивлюсь я на яснії зорі», «Безмежнеє поле», «Зацвіла в долині». Багато творів на вірші Тараса Шевченка. Хоч минуло майже півстоліття, відтоді Борис Гмиря підготував свою програму «Шевченкіана», та й досі він у цьому неповторний. Хочеться слухати й слухати «Мені однаково», «Гей літа орел»…
Багатюща спадщина унікального співака крізь стіну перепон і замовчування повертається в сучасне життя.

Дай, Боже, щоб вона «вибухала» не лише на презентаціях.