«Жовто-блакитний» прорив Наші хлопці – фіналісти континентальної першості

Учора в Німеччині фінішував напівфінальний турнір європейської першості серед команд, що сформовані з футболістів 1987 року народження. Проте свято на нашу вулицю прийшло раніше – ще минулої суботи, коли вітчизняна дружина під проводом киянина Віктора Кащея здобула другу перемогу поспіль і  достроково забезпечила собі право на участь у континентальному фіналі.

Українські юнаки, вигравши відбір до другого турнірного раунду, потрапили до надзвичайно складної напівфінальної групи – з німцями в ролі господарів, а також із данцями та словаками. Укомплектована хлопцями з визнаних футбольних центрів, наша команда здійснила плідну підготовку, вінцем якої став навчально-тренувальний збір у Чехії, тож до Німеччини вибралася повна сил і честолюбних сподівань. І вже на старті створила маленьку сенсацію, перегравши авторитетну данську дружину. Обидва голи у ворота скандинавських ровесників забив харків’янин Гладкий. У другому матчі дебютного туру господарі не без труднощів здолали словаків – 2:1, і саме з ними довелося змагатися хлопцям Кащея другого ігрового дня. І знову гору взяли українці. І знову – завдяки двом «сухим» голам усе того ж таки Гладкого! А поскільки данці розгромили словаків  з рахунком 5:0, то завершальний ігровий день обернувся на звичайну формальність: незалежно від результатів останніх матчів, єдиною путівкою до фіналу заволоділи «жовто-блакитні» (за однакової кількості очок у двох команд перевага надається тій, що має ліпші показники в очній зустрічі; а наші юнаки виграли і в данців, і в німців). Отож зустріч Німеччина – Данія, що її самі господарі визначили як вирішальну, матиме хіба що престижний характер. А от Віктор Кащей зауважив, що в поєдинку зі словаками експериментуватиме, готуючись до фінального турніру юнацького  Євро-2004, що відбудеться на стадіонах Фінляндії й почнеться 4 травня.

З юнацькими першостями континенту футбол незалежної України пов’язують чи не найвагоміші здобутки, у тому числі й найперша медаль офіційного міжнародного турніру. Навесні 1994 року команда під проводом киянина Володимира Киянченка завоювала бронзові нагороди, причому на шляху до них обіграла й англійських ровесників. У тій «бронзовій» компанії «засвітилися», поміж інших, і добре знані майстри сьогодення – Зубов, Ящук, А.Головко, Колчин, Омелянович, Д.Назаров. На жаль, двох із когорти медалістів – голкіпера Перхуна та захисника Мєшкова  – вже немає серед нас: обидва трагічно загинули (Перхун – безпосередньо на футбольному полі). Назагал юнаки шість разів пробивалися до фіналу (з урахуванням цьогорічного), проте бодай наблизитися до прем’єрного підсумкового показника поки що не змогли…