Смерть під феєрверки

Криміналісти вважають, що більшість жорстоких резонансних злочинів скоюються після великих масових святкувань, коли емоції, розігріті алкоголем і розвагами, здатні вихлюпнутися у найбільш дикунський спосіб.

І впізнала сина

Ця трагедія сталася після одного з таких всенародних гулянь. О 3 годині ночі сонну тишу квартири Микитенків у будинку на одній із затишних вулиць Броварів порушив телефонний дзвінок. Намацавши на тумбочці поряд мобільний телефон, Дмитро Микитенко, тридцятирічний глава сім’ї, як згодом свідчитимуть його дружина і мати, мовчки вислухавши когось, спитав: «То що, зараз виходити?» І, заспокоївши рідних, швидко одягнувся та вийшов із хати. Родичі звикли до того, що Дмитро ніколи не розповідав про свої справи, які, до речі, вів досить успішно: ніде не працював, а грошенята водилися, – тож ні на пізній дзвінок, ні на спішний його виклик з дому особливої уваги не звернули. Тим більше, що за вікном і далі вирували веселощі. І ні дружина, ні мати не чули, як за метрів 500 від їхнього будинку буквально через півгодини пролунали один за одним чотири постріли. Але навіть якби й чули, то навряд чи запідозрили б щось лихе, адже тієї святкової ночі у всіх кінцях Броварів вибухали петарди, і небо раз по раз розквітало вогнями аматорських феєрверків. І тільки удосвіта, коли містечко вгамувалося, запізнілий перехожий на одній із вулиць неподалік центру натрапив на убитого чоловіка.

Коли слідчо-оперативна група Броварського відділу ГУ МВС та слідчий прокуратури Валерій Прус приїхали на місце злочину, сіріло. Схід сонця прояснив картину трагедії: молодий чоловік був розстріляний чотирма кулями: двома – в груди, двома – в голову. Гільзи лежали поряд. Спеціалісти національного експертно-кримінального центру ГУ МВС України в Київській області, які оперативно прибули зі столиці, зробили висновки, що розстріляли чоловіка із пістолета марки «ТТ». Тим часом звістка про нічне вбивство розлетілася мікрорайоном. Помітивши, що в хаті немає Дмитра, кинулась на вулицю мати. І впізнала сина...

Ниточка із заплутаного клубка

Справа виявилась заплутаною, як розмотаний клубок ниток. Ні дружина, ні мати не могли назвати жодного імені друзів чи знайомих Дмитра. Не знали, чим він займався і з ким спілкувався. Не дав результатів і обшук у квартирі. Жодних доказів, жодних натяків на те, що сталося. Щоправда, у записнику значилися чималі суми доларів з іменами навпроти, які чи то позичав, чи то був винен Дмитро. Єдиною ниточкою став мобільний телефон, який Дмитро, поговоривши з невідомим, залишив удома. Як розповідає слідчий Броварської прокуратури Валерій Прус, у записнику вхідних дзвінків зостався й останній, можливо, убивці, який значився під іменем Майкл.

Буквально за лічені години за номером мобільного телефону вдалося встановити і звичайний київський телефон нічного візитера. А потім – і адресу квартири, господарем якої виявився не хто інший, як тричі засуджений, невиправний рецидивіст Міха Міхновський. До розслідування долучилися оперативники Києва, спецпідрозділ «Беркут». За квартирою Міхновського встановили спостереження. Не забарився і рецидивіст. Підкотив на сріблястій іномарці, але помітно було, що нервував, кілька разів забігав до квартири, вовтузився в салоні машини, щось витирав-поправляв. Тоді його і взяли. Несподівано, тому й без спротиву. Під килимком біля заднього сидіння знайшли і вогнепальну зброю марки «ТТ». Судова балістична експертиза встановила: Дмитро Микитенко був розстріляний упритул саме з цього пістолета. Крім того, між сидіннями оперативники виявили і загорнутий у фольгу кокаїн вагою 0,376 г та аптечні ваги. У кого купував чи кому продавав наркотик тієї післясвяткової ночі, Міхновський не сказав. На допиті взагалі відмовився давати свідчення, сподіваючись викрутитись і не знаючи, що все-таки були свідки, які бачили на тій вулиці у Броварах, де сталася трагедія, його сріблясту іномарку.

Оскільки нарколого-психіатрична експертиза не виявила у підсудного жодних психічних захворювань і розладів, Броварський міський суд звинуватив Міхновського у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч.1. ст.. 263, ч. 1 ст. 309 КК України (зумисне вбивство, зберігання вогнепальної зброї та наркотиків) і засудив його на 14 років позбавлення волі.