Фінансуємо паличку Коха?

«Якщо небезпеку хвороби визначити кількістю жертв, то туберкульоз залишить далеко позаду навіть такі найстрашніші інфекційні недуги, як холера і чума», – сказав першовідкривач збудника туберкульозу Роберт Кох понад сто років тому. Але, на жаль, ці слова залишаю-ться актуальними і нині. Від туберкульозу вмирає більше людей, ніж від усіх інших інфекцій і паразитарних хвороб разом узятих. На нашій планеті щорічно від нього гине близько трьох мільйонів людей, захворюють щороку 7-10 млн., а кількість хворих становить 50-60 мільйонів осіб.

Що впливає на епідемію

Особливо фахівців турбують полірезистентні (стійкі до ліків) форми туберкульозу, що дістали розповсюдження у країнах Східної Європи і Центральної Азії. Близько 14 відсотків пацієнтів мають саме такі небезпечні форми. Директор департаменту ВООЗ по боротьбі із туберкульозом доктор Маріо Равільоне небезпідставно зазначає: «…якщо ми не вживемо термінових заходів, то туберкульоз, стійкий до впливу ліків, розповсюдиться ще ширше і стане практично невиліковним».

До зростання захворюваності на туберкульоз призводить необізнаність населення щодо механізму розповсюдження інфекції, безпечність людей у місцях масового скупчення (зокрема у транспорті), побуті, незнання найпростіших способів розпізнання цієї небезпечної недуги, невміння запобігати їй у повсякденному житті, а також вихід щорічно завдяки амністії з місць позбавлення волі засуджених, які хворіють на туберкульоз у 140 разів частіше.

Епідемія туберкульозу із 1995 року невблаганно наростає. Щороку від туберкульозу помирає 10-12 тисяч наших співвітчизників. Причому пік цієї хвороби очікується через десять років. Це жахливі цифри.

Чому туберкульоз стає невиліковним

Невиліковним туберкульоз стає тому, що мікобактерія туберкульозу змінюється, зазнає мутацій, пристосовуючись до звичайного набору ліків навіть швидше, аніж вірус грипу. І на лікування враженого такою полірезистентною формою туберкульозу потрібні новітні антибіотики, а їх вартість на курс терапії становить від 20 до 50 тисяч доларів США.

Хворий із надстійкою формою туберкульозу заражає в середньому за статистикою 18-20 осіб, і кожен із нас може стати черговою жертвою, незалежно від посади та розміру гаманця.

І зовсім не обов’язково напряму спілкуватися із інфікованим, щоб занедужати самому. Цілком досить побути протягом певного часу у квартирі чи в приміщенні, де жив чи перебував хворий, у транспорті, скористатися після нього посудом чи склянкою, з якої  він пив чай у вагоні потяга….

Принести хворобу додому можете не лише ви, а й людина-посередник: член вашої родини, знайомий, працівник жеку, робітник, який робить ремонт, якщо він потрапив у сприятливі для зараження умови, а, можливо, просто потоптався по чужому мокротинні й зайшов у цих черевиках на ваш килим…

На жаль, можна довго перелічувати випадки, коли на нас чекає підступна армія палички Коха. І хоча багато і справедливо пишемо про небезпеку СНІДу, проте не варто забувати, що СНІД не полює на нас так просто і даремно у більшості випадків, як зазвичай це робить мікробактерія.

Жоден соціальний прошарок населення не застрахований від небезпечної недуги. Люди, на жаль, мало відають про те, що із кожних 10, що захворіли на туберкульоз, 6-7 осіб мають виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки. Сприяє туберкульозу й напружене життя бізнесменів.

Сумна тенденція

Виникає проблема: як можна змусити людину піти лікуватися до тубдиспансеру? Або хоч би спонукати спочатку пройти медогляд? Лікарі скаржаться, що хворі на туберкульоз не лише не лікуються, а зазвичай працюють на ринках, «продаючи» до всього ще й паличку Коха. Уже у Верховній Раді України перебуває новий Цивільно-процесуальний кодекс, чотири статті 36-го розділу якого передбачають порядок обов’язкового лікування таких хворих. Після того, як лікар-фтизіатр подасть відповідні документи до суду, хворого примусово госпіталізують до повного одужання. До речі, близько 20 відсотків хворих на туберкульоз виліковуються без медичної допомоги. Адже туберкульоз атакує найбільше тоді, коли у людини ослаблений імунітет, дефіцит вітамінів та мікроелементів у організмі, низькокалорійне харчування. Якщо людина оздоровилася й «підправила» свій імунітет, туберкульоз здає свої позиції.

Не варто забувати, що два далеко не бідні брати Льва Толстого померли від туберкульозу у віці 29 та 31 року. Від туберкульозу також страждали принц Людовік (син короля Франції Людовіка XVII), композитори Й. Гайдн, Ф. Шопен, Карл фон Вебер, Нікколо Паганіні, І. Стравінський та О. Варламов; публіцисти В. Белінський та М. Добролюбов, поети С. Надсен, О. Кольцов, І. Нікітін та Леся Українка, письменники М. Горький, Ф. Достоєвський та А. Чехов. Перелік цей можна продовжити, але, як на мене, достатньо і цього, аби кожному серйозно і виважено поставитися до свого здоров’я.

Туберкульоз виявився страшнішим за війни. Якщо під час франко-пруської війни 1870-1871 рр. Франція втратила на фронті 40 тис. осіб, то за цей же час туберкульоз «викосив» 160 тисяч людей. За час Першої світової війни Російська імперія втратила на фронтах 1,7 млн. солдат і офіцерів, а туберкульоз знищив 2 млн. мирних жителів.

До речі

Перший Всесвітній день боротьби із туберкульозом було проведено 22 роки тому під егідою ООН 24 березня. Саме з метою привернення уваги громадськості до проблем небезпечної недуги і був організований фундацією Громадянський рух «Українці проти туберкульозу» круглий стіл. Фахівці й усі небайдужі обговорювали сучасні методи боротьби з поширенням та шляхи подолання цієї грізної інфекції. Було узагальнено результати спільної роботи Громадського руху, Міністерства оборони України при сприянні Канадського Фонду з попередження захворювання на туберкульоз у Збройних силах України. Як сумно резюмували на цьому заході, рівень фінансування фтизіатрії «не влаштовує нікого, крім, може, самої палички Коха».