Померти в ім’я ідеї – це ще не смерть

25 березня 1999 року шокуюча звістка облетіла Україну. За непевних і підозрілих обставин трагічно загинув видатний український політик і громадський діяч, журналіст і публіцист, член Міжнародного Пен-Клубу, лідер і засновник Народного Руху України Вячеслав Максимович Чорновіл.

Втрата для нашого народу була величезна, адже все його життя було покладене на служіння Україні. Ні утиски, ні багаторічне ув’язнення не змогли зламати його переконань і віру в незалежну Україну.

Дуже прикро, що влада часто забуває про своїх героїв. Ось уже півтора року, як учора наголошували на прес-конференції у НРУ, не виконується постанова про вшанування пам’яті Вячеслава Чорновола: не засновано премію його імені для журналістів, не встановлено стипендій студентам-журналістам. Не сприяє вище керівництво і виданню його книжок, будівництву музею в Черкаській області. Краще пам’ятає про проводарів нації народ. Тому на честь Чорновола у багатьох містах і містечках встановлюють дошки пошани, барельєфи, називають вулиці його ім’ям. А у Золочеві із пожертвувань львів’ян височіє йому пам’ятник, бо саме там він провів останні дні свого ув’язнення. А коли такий пам’ятник буде у Києві?

Тож сподіватимемося, що справу про загибель Чорновола буде розкрито.