Дешеве? Собі ж дорожче!

Маючи у кишені 150 гривень, особливо не «розженешся». Перше, що спало на думку, зайти до ЦУМу – минулого року я придбав там непогані черевики київського виробництва і всього за 153 гривні. Ціна і якість повністю мене задовольняли. Тут мені вручили листочок-інструкцію з експлуатації взуття, де зазначено мінімальний термін користування. У разі, якщо воно порветься, я маю право звернутися у ЦУМ чи до виробника з вимогою заміни.

До речі, йдучи купувати взуття, слід знати, що для шкіряного гарантійний термін залежить від підошви: зі шкіряною – 40 днів, зі шкіряною і гумовою вставкою – 45 днів, із підошвою зі шкірволону, стироніпу, транспоренту, полівінілхлориду – 60 днів, із підошвою з пористої гуми, поліуретану, термопластичного еластомеру – 70 днів.
Для взуття, придбаного заздалегідь, гарантійний термін експлуатації починається з настання відповідного сезону:
Зимовий: з 15 листопада – до 15 березня, літній: з 15 травня – до 15 вересня, весняно-осінній: з 15 березня – до 15 травня та з 15 вересня – до 15 листопада.

Та повернімося до ЦУМу. Оглянувши весь асортимент у відділі чоловічого взуття, я нічого для себе не вибрав. Ціни – космічні. Київського взуття, яке я купував торік, не було. Взуття ж закордонних виробників за 150 гривень не купиш – треба мати при собі 200-700 гривень. Та й моделі не досить привабливі, як на мене: я не люблю «носате» та ще й на важкій підошві. Звісно, про смаки не сперечаються… З ЦУМу я попрямував до «Глобусу». Картина – та ж сама, що й у ЦУМі. Єдиний плюс – це те, що широкий вибір: від 42 до 46 розміру. Взуття зручне, але важкувата підошва. Мені ж більше до вподоби легке.

Далі мій маршрут проліг до фірмового складу-магазину. Там пропонували черевики на різний смак і «вагу», але дорогувато. Продавець-консультант порадив мені звернутися до їхньої крамниці, де є дешевий товар, але без гарантії. Обміну й поверненню він не підлягає. Поїхав туди. Та нічого не підібрав, хоч ціни доступні: 200 – 300 грн. – за жіноче взуття, і 160 – 300 грн. – за чоловіче. Мені знову не пощастило: не було мого розміру.

Ще в одному фірмовому магазині подбали про покупців різного достатку. Є відділ, де шкіряні черевики коштують всього 70 грн., але з досить поганенькою підошвою, що як не трісне, то швидко зітреться. Зате асортимент – від 36 до 45 розміру. В іншому відділі таки знайшов взуття з міцною підошвою, за 190 – 310 грн. Та у мене ж у кишені лише 150 грн. От біда!
Може, щось знайду на ринку. Є тут дорогі й дешеві черевики, вітчизняного і закордонного, чи то підпільного виробництва. Думав же купити харківські, та, як на біду, не було мого розміру. Сумнівної якості закордонні побоявся придбати. Один мій знайомий такі черевики із так званої «справжньої шкіри» носив лише місяць. Після першого дощу вони потріскались, а за кілька днів стали схожими на постоли.

«Ми не такі багаті, щоб купувати дешеве», – мовив я собі і повернувся додому.  Можливо, це був просто не мій день?

Ігор ОНОПРІЄНКО