Чи буде «трійка»?

Цей парламентський тиждень буде найбурхливішим. І вирішальним для майбутньої політичної системи країни, її державного устрою. Сьогодні-завтра депутати доголосовуватимуть законопроекти, що супроводжують політреформу, а у четвер спробують змінити Конституцію. Опозиція при цьому перебуватиме по різні боки барикади. Юлія Тимошенко вже давно обіцяла масові протести на цей день. Минулого тижня й Віктор Ющенко заявив, що «апелюватиме до народу, бо час виходити на вулицю». Натомість їхні союзники по «трійці» – соціалісти – голосуватимуть разом з комуністами й «більшовиками». Тож чи жива нині опозиційна «трійка» і чи варто від неї чекати єдиного кандидата на 31 жовтня?

«Не камінець, а скеля»

 

Юрій КлюЧковський («Наша Україна»): Як зникла опозиційна «четвірка», так нині зникає й «трійка». І майже ніхто не може перешкодити Олександру Морозу висуватися кандидатом у президенти. Тому у нас мало надії, що в соціалістичній фракції підтримають кандидатуру Віктора Ющенка. Але, як мені здається, програє на цьому передусім Мороз, а не Ющенко чи Тимошенко. Наскільки можу судити, є дуже серйозні домовленості між «Нашою Україною» та БЮТ щодо спільного виступу на виборах. Тому найімовірніше збережеться саме ця опозиційна «двійка». І це природно, бо нас об’єднує не лише ставлення до влади, ми близькі ідеологічно. Натомість союз з лівими завжди був сумнівним.


– Але ж Мороз уже тяжіє до центру і ніби послідовно боровся проти нинішньої влади…


– Згадайте недавні реверанси між Морозом і Симоненком, які публічно заявили про взаємопідтримку в другому турі. Тож і розмови, що, мовляв, Мороз еволюціонує вправо, залишаються лише розмовами. Нині вже про інше говорять: про так званий лівоцентристський блок, який може об’єднувати комуністів, соціалістів і об’єднаних соціал-демократів. А, знаєте, про участь соціал-демократів просто так не говорять. Ці припущення завжди мають під собою якийсь ґрунт. Нагадаю, що законопроект конституційних змін за номером 4105 виник унаслідок серпневих домовленостей трьох осіб – Медведчука, Симоненка і Мороза.

– Проте ще два тижні тому «трійка» провела спільний мітинг, де її лідери говорили про об’єднання. Це для людей?

 

– Сподівання на Мороза були у тих партій «Нашої України», які менш праві, ніж, скажімо, НРУ. У рухівців ніколи не було ілюзій щодо тривалої співпраці з Соцпартією. Так, нині потрібна консолідація всіх сил, хто проти цього режиму. Тому ми погоджувалися на співпрацю навіть з комуністами. Але зрада соціалістів 3 лютого, у день проведення так званої позачергової сесії, була болючим ударом для фракції «Наша Україна». Проте політика є політикою, тому співпрацювати з соціалістами будемо, але вже без ілюзій.

– Соціалісти кажуть, що політична реформа – це їхня послідовна позиція, адже ще два роки тому вони запропонували перший її проект.


– Чинні норми Конституції ухвалювали під головуванням Мороза, і він вважав їх величезним досягненням демократії. Нині проблема не в змісті Конституції, а у тому, що її не дотримуються. Треба спочатку навчитися жити за Конституцією, а потім уже придивитися, що у ній поганого.

– Чи тільки конституційна реформа стала каменем спотикання для «трійки», чи є ще якісь непорозуміння?

 

– Цей камінь спотикання – не малий камінець, а велика скеля, за якою олігархічний режим хоче зберегти себе назавжди. Тут жоден компроміс неприпустимий.

Ухил Мороза і дивна роль Симоненка

Левко Лук’Яненко (блок Юлії Тимошенко): Олександр Мороз зробив ухил у бік комуністів і влади. Мабуть, мав якийсь інтерес. Проте він є нагорі піраміди, що називається Соціалістичною партією, а тому змушений буде рахуватися із настроєм своїх однопартійців. Інакше – матиме ускладнення стосунків із партією. Адже в регіонах уже створюються координаційні центри з підготовки до виборів: там є нормальна співпраця Соцпартії, скажімо, з «Батьківщиною», УРП «Собор». Якщо йдеться про об’єднання, то кожен повинен поступитися чимось. Це розуміють у нашій партії і йдуть на союз з соціалістами, ідеології яких ми не поділяємо. Проте це робимо заради спільної мети.


– Але ж Мороз голосуватиме за конституційні зміни, а ви ні?


– Це дуже ускладнило становище опозиції, і тепер прогнозувати, як будуть надалі розвиватися наші взаємини, не беруся. Проте маємо подолати ці суперечності і йти у виборах разом.


– Єдиного кандидата від «трійки» буде узгоджено?


– Мороз маневруватиме. Він відкрито не піде на співпрацю з владою. Симоненко є для нього тією проміжною ланкою, що виправдовуватиме перед людьми його кроки. А чи буде він з нами зближуватися, то це залежить від тиску знизу. Якщо цей тиск буде слабеньким, то він хилитиметься до комуністів, і тоді наш блок піде без нього.

«Єдиний кандидат має бути від «четвірки»

Йосип ВІнський (Соціалістична партія): Коли ми створювали опозиційну «трійку», то не планували блокування політичної реформи. Навпаки – одним із мотивів наших спільних дій було проведення політреформи. Безумовно, те, що «Наша Україна» і блок Юлії Тимошенко зайняли протилежну позицію, ускладнило нашу діяльність. Але, крім політичної реформи, є ще багато чого, що пов’язує нашу діяльність. І Соціалістична партія від цього не відмовляється. Однак соціалісти ніколи ні під чию дудку не грали, тож не гратимуть і під Ющенкову. Там, де наші позиції збігаються, ми працюватимемо разом, послідовно реалізовуючи наші домовленості. А ті питання, на які ми маємо власні погляди, відстоюватимемо по-своєму.

– На жовтневі вибори «трійка» піде з єдиним кандидатом, чи їх буде двоє-троє?

– Наша позиція полягає в тому, що має бути єдиний кандидат від «четвірки».

– Долучаєте й комуністів?

– Безумовно. Без комуністів опозиція вибори програє.

– Але ж комуністи вже заявили, що йтимуть на вибори зі своїм кандидатом?

– Заявили всі: і Ющенко, і Мороз, і Симоненко. Але це лише політичні заяви. Конкретно ще ніхто нічого не вирішив. Юридичні рішення будуть за 120 днів до виборів, після відповідних партійних з’їздів.

– Чи реально Ющенкові домовитися із Симоненком?

– Хто цього хоче, той до цього прагне. А хто не хоче, то його вина і відповідальність перед історією за свій егоїзм. Я ж себе не пропоную і не казав, що обов’язково єдиним кандидатом має бути Мороз. Давайте візьмемо когось п’ятого, тобто не від «четвірки», але це має бути порядна, відповідальна і серйозна людина, котра б змогла перемогти. Але якщо вже хтось один поставив себе у схему і змушує, аби інші працювали в його схемі, то з цього нічого не вийде.

– Дехто каже, мовляв, опозиції краще йти з кількома кандидатами, оскільки влада буцімто може зняти єдиного?

– Переконаний, що цього не можна робити. Опозиція повинна мати єдиного кандидата від «четвірки». Як це вибудувати тактично, тобто хто кого має страхувати і в який спосіб, то вже справа виборчої техніки. Але соцпартія буде твердо й до останнього стояти на тому, аби був один кандидат від «четвірки». Тоді 31 жовтня Україна матиме не лише нового президента, а й новий склад парламентської більшості і новий уряд. Елементарна арифметика, але її дехто не хоче сприймати. Інші ж варіанти до цього не ведуть.


– Чи варто вже зараз, при узгодженні кандидата у президенти, домовлятись і про інші посади?

– Я за прозору політику. Та нині ще не час такі заяви робити. Почекаємо виборчої кампанії.

– Але ж це треба ще до виборів зробити?

– До виборів треба ще дожити всім…

– Яка відмінність позиції СПУ у ставленні до конституційних змін від розуміння їх з боку фракцій парламентської більшості?

– Я не знаю їхнього розуміння, бо вони не готували проекту. Проект, який нині у Верховній Раді – від Симоненка і Мороза.

– Кажуть ще й про Медведчука, адже влада свої пропозиції теж внесла.

– А ми всі ті одіозні речі (на кшталт двопалатного парламенту, виборів президента у Верховній Раді) вилучили. Медведчук же не народний депутат і його підпису немає під законопроектом. Це кліше придумали, аби пов’язати з владою Симоненка і Мороза.

Олег ПЕТРЕНКО