Вивчаєш мови – пізнаєш світ
Це безперечно, надто якщо йдеться про мови країн Сходу – складні, для невтаємничених важкодоступні. Мови європейських народів сторіччями перепліталися, доповнюючи одна одну. Схід тим часом жив дещо осібно, обороняючи мову, культуру й традиції від вторгнення. Відкритий і гостинний Схід для друзів – і це можна було побачити у Київській гімназії східних мов, якій 2006-го виповниться сімдесят років. 1956 року тут запроваджено вивчення китайської мови. Зараз опановують аж дев’ять східних мов – китайську, японську, корейську, в’єтнамську, арабську, турецьку, гінді, фарсі (перську), індонезійську та одну європейську – англійську.
Директор гімназії Анатолій Фур’яка перед початком третього туру Всеукраїнської олімпіади східних мов розповів, що від олімпіади до олімпіади (нинішня – вже четверта) кількість мов, зі знання яких змагаються учні
7-11 класів, і кількість команд зростають. Одеса, Львів, Харків і Черкаси привезли кілька команд. Окрім гімназії, яка виставляє (і сподівається на перемогу!) команди з усіх семи мов, у олімпіаді беруть участь ще кілька столичних колективів. У попередніх трьох олімпіадах і двох турах четвертої найбільше перемог здобули учні Гімназії східних мов, бо тут мови вивчають з першого класу й вони – головні.
Анатолій Олексійович наголосив, що навчальний заклад не мав би таких успіхів і досягнень, якби не сприяння посольств країн, мови яких вивчаються. Посольство Індонезії створило клас для вивчення мов, забезпечило його всією потрібною апаратурою, а дітей – національними костюмами для виконання кількох танців, котрі є чи не найголовнішою складовою культури цієї країни. Перед концертами з посольства приходить хореограф-візажист і власноруч одягає і гримує дітей. Цей самий хореограф двічі на тиждень викладає в гімназії танці. Посольство Туреччини два роки тому теж подарувало дітям національні костюми, й вони щороку 23 квітня, на День незалежності цієї країни, дають концерти. Учні гімназії вже побували в Туреччині. Посольство Китаю забезпечило гімназію великою бібліотекою з усіма необхідними словниками і комп’ютером для полегшення вивчення ієрогліфів.
Зала, де мав відбутися заключний тур Всеукраїнської олімпіади, гула як вулик. Хвилювалися учасники команд і маленькі артисти в національних костюмах країн Сходу. Зібрання привітали високі гості: радник-посланник Посольства Індонезії в Україні пан Тоуфан, військовий аташе Посольства Індії пан Рой, перший секретар, консул Республіки Корея в Україні пан Квон Донг Сог і секретар з питань освіти Посольства Китаю пан Лі Шуцзінь. У нагородженні переможців узяли участь, окрім названих, секретар Посольства Турецької Республіки Джем Шахінкая, заступник посла Посольства Лівійської Джамахирії Фурджані Абдусалам і радник Посольства КНР Се Сяоюн.
Після урочистостей і концерту почалася напружена робота. Журі з усіх семи мов очолювали знані фахівці – щонайменше проректори вузів. Завдання були складними, триступеневими. Спершу діти прослуховували тексти й письмово відповідали на запитання щодо змісту, відтак читали тексти й виконували тестові завдання. Третє завдання мудрагельно називалося мовленєва компетенція – простіше кажучи, кожен учасник олімпіади мав докладно, грамотно й виразно розповісти чи про країну, мову якої вивчає, чи про рідну школу, чи про Київ. Дипломи першого, другого й третього ступеня вручили третині учасників.
Задля справедливості слід сказати, що олімпіади стали по-справжньому цікавими й масовими із приходом до Гімназії Анатолія Фур’яки. Без нього провели лише одну – із японської мови. Відтак олімпіада стала Київською відкритою, а тепер уже і Всеукраїнською. Сам Анатолій Олексійович запевняє, що цього неможливо було б досягти без сприяння Головного управління освіти столиці і його керівника Бориса Жебровського.
Напружене змагання тривало аж три дні й завершилося врученням дипломів від журі й цінних подарунків від працівників посольств. Більшість учасників олімпіади (135 із 169 була із Гімназії східних мов, та й вивчають їх тут найґрунтовніше, тому за винятком чотирьох дипломи першого ступеня дісталися її вихованцям.
На думку голови оргкомітету цієї олімпіади Бориса Жебровського, вона – чудове втілення вимог Головного управління освіти й науки столиці до таких заходів.