Наша держава
Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Іван Чиж зібрав журналістів, щоб поінформувати про підсумки роботи комітету 2003 року. Уперше за час своєї роботи на посаді голови Іван Чиж визнав, що Україна – інформаційно окупована держава.
На підтвердження цих слів, хоча жоден із присутніх у цьому й раніше сумніву не мав, пан Чиж навів цитати із відкритого листа українських виконавців до Президента України і глави уряду, які, провівши власний моніторинг загальнонаціональних теле- й радіоканалів, виявили, що ті демонструють лише трохи більш як 10 відсотків власного, вітчизняного продукту, решта – від сусідів із заходу та сходу, а також – з-за океану.
А наша друкована продукція коли й потрапляє до сусідніх держав, як, наприклад, до Білорусі, то тільки через Росію. Саме в рамках захисту національних інтересів згідно з нашим законодавством, за твердженням голови Держкомтелерадіо, потрапили в халепу «Континент» та «Довіра». Щоправда, Іван Чиж все ж мусив зізнатися, що Національна рада з телебачення і радіомовлення цілих три роки закривала очі на те, що «Континент», наприклад, виходив в ефір без ліцензії, а помітила це лише напередодні президентських виборів. та ще й коли той зібрався транслювати передачі «Свободи». Загалом Нацрада, за словами Івана Сергійовича, лише на 1 відсоток використовує свої повноваження для наведення ладу в нашому вітчизняному інформаційному просторі.
Задля того, щоб деякі наші закордонні недоброзичливці не трактували й надалі такі ситуації як прояв боротьби влади з незалежними виданнями, Держкомтелерадіо вважає за потрібне запровадити мораторій на перевірки ЗМІ до виборів президента-2004. Як наголосив Іван Чиж, особливо такого рішення потребують державні ЗМІ, бо нерідко перевірки використовуються як інструмент впливу.
Чимало уваги приділив Іван Чиж впровадженню в життя щойно прийнятого Закону «Про захист суспільної моралі». Навіть друковану продукцію, що, на переконання членів громадської експертної ради, створеної Держкомтелерадіо, порушує передбачені ним норми, намагався продемонструвати, але потім соромливо відмовився від свого задуму. Коли присутні поцікавилися, кого ж у Держкомітеті вважають, так би мовити, найбільш морально стійкими, аби оцінювати роботу інших, пан Чиж повідомив, що до експертної комісії входять люди відомі й шановані – майже всі колишні члени Нацради з телебачення і радіомовлення, співачка Тетяна Недєльська (для тих, хто не знає, дружина Яна Табачника, заступника голови фонду «Україна – дітям» та автора проекту «Маю честь запросити») та інші.
На запитання журналістів, хіба експерти мають право вживати будь-які санкції на громадських засадах, голова зауважив, що передбачений законом позавідомчий орган – Національна експертна комісія – нині лише створюється, а комітетська уже діє. Попервах тих, хто завинив, попередять, а потім відбиратимуть у них ліцензії, тобто закриватимуть, і це, мовляв, згідно із Законом «Про захист суспільної моралі». Хоча заради справедливості все ж мушу зауважити: названий вище закон передбачає такі санкції лише за рішенням Національної експертної комісії. Але ж ми так звикли на всіх рівнях не бути законослухняними…